/Files/images/положення про внутрішню.jpg

/Files/images/зміст.jpg

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новостародубській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» тощо, враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі розбудована на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу базується на таких принципах:

· автономія закладу освіти;

· академічна доброчесність;

· академічна свобода;

· гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;

· гуманізм;

· забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

· забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

· демократизм;

· державно-громадське управління;

· доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

· людиноцентризм, дитиноцентризм;

· постійне вдосконалення освітньої діяльності;

· свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

· урахування впливу зовнішніх чинників;

· цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:

· гарантування якості освіти;

· формування довіри громади до закладу;

· постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі покладається на директора закладу.

Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі є:

· стратегія та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

· система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

· критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

· критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

· критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

· створення інклюзивного освітнього середовища;

· запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на здобувача освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої

освіти;

• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості

освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього

середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої

діяльності;

• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та

прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового

потенціалу закладу;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

процесу.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

• моніторинг якості освіти.

4. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності. До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

•система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;

•система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;

•система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Завдання моніторингу якості освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі;

• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження,

оцінювання стану освітнього процесу;

• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка

високої мотивації навчання;

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та

самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій

розвитку освітнього процесу в закладі.

Моніторинг в закладі здійснюють:

• директор закладу, його заступники, завідувачі філій, їх заступники;

• засновник;

• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

• органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками,

здобувачами освіти та батьками здобувачів освіти;

• громадськість.

Методи збору інформації:

• аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради,

класні журнали тощо);

• опитування:

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків);

– індивідуальне та групове інтерв’ю (з педагогічними працівниками, практичним психологом, представниками учнівського самоврядування);

– фокус-групи (з батьками, здобувачами освіти, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

– спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчального заняття);

• моніторинг:

– контингенту здобувачів освіти;

– навчальних досягнень здобувачів освіти;

– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласної роботи тощо);

– кадрове забезпечення освітньої діяльності (якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу);

– психолого-соціологічний моніторинг;

– спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

– охорони праці та безпеки життєдіяльності;

– управління закладом;

– формування іміджу закладу.

Інструментарій методів збору інформації:

• пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних

досягнень здобувачів освіти; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного

складу педагогічних працівників тощо);

• анкети (для педагогів, здобувачів освіти, батьків);

• бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною

роботою тощо).

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для

прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в

аналітично-інформаційних матеріалах;

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються

управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях

методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях

педагогічної ради.

IІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

· надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

· контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

· об’єктивне оцінювання результатів навчання.

2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

· самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

· надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.

3. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;

· позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;

· відмова в присвоєнні педагогічного звання;

· позбавлення присвоєного педагогічного звання;

· позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

4. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);

· повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти у закладі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаються документами закладу освіти та не суперечать чинному законодавству).

1. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень здобувачів освіти у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

2. Навчальні досягнення здобувачів освіти других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 3-4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

· з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

· з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється за 12-бальною шкалою:

· з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

4. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»). Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень здобувачів освіти: початковий, середній, достатній, високий. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи здобувачів освіти, а також за результатами перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

5. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»). Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення здобувачів освіти з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

6. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в закладі освіти, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобувачів освіти.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень здобувача освіти.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного здобувача освіти, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

• діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в здобувача освіти в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

• характеристики відповіді здобувача освіти: правильність, логічність,

обґрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати,

порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки

тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх,

формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкість знань - уміння здобувачів освіти застосовувати набуті знання у

стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи

використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності,

тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних

ситуаціях.

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

початкової школи

Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
I. Початковий 1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
3 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
6 Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
III. Достатній 7 Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8 Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
IV. Високий 10 Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти основної й старшої школи

Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 Учні розрізняють об'єкти вивчення
2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
3 Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
II. Середній 4 Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній 7 Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8 Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий 10 Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень здобувача освіти в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання здобувачами освіти різних видів письмових робіт; взаємоконтроль

здобувачів освіти у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації

навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги здобувачів освіти до найсуттєвішого в системі

знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування здобувачами освіти матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі здобувачі освіти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Здобувач освіти має право на підвищення семестрової оцінки.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти:

· планування своєї діяльності, аналіз її результативності;

· застосування освітніх технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

· участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);

· створення та/або використання освітніх ресурсів (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо);

· сприяння формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;

· використанняінформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

· забезпечення власного професійного розвитку і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

· здійснення інноваційної освітньої діяльності, участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

3.Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

· діяльність на засадах педагогіки партнерства;

· співпраця з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечення постійного зворотного зв'язку;

· існування практики педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

· під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримання академічної доброчесності;

· сприяння дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексноїоцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, здобувачів освіти та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя/учительки

Критерії Кваліфікаційні категорії
Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
І. Професійний рівень діяльності вчителя
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін Відповідає вимогам, що висуваютьсядо вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльність Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами індивідуалізації навчання Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загально-навчальних вмінь і навичок Прагне до формування навичок раціональної організації праці Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень).
4.Рівень навченості учнів Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1. Комунікативні й організаторські здібності Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегами Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості Досконало володіє й дотримується педагогічного такту
6. Педагогічна культура Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікроклімату Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання

управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказуМіністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань:

· затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності;

· здійснення річного планування та відстеження результативності відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми;

· здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти;

· планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм:

· сприяння створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру;

· оприлюднення інформації про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників:

· формування штату закладу, залучення кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми;

· наявність системи матеріального та морального заохочення і мотивація педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності;

· сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти:

· створення умов для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу;

· прийняття управлінських рішень з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу;

· створення умов для розвитку громадського самоврядування;

· сприяння виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади;

· при створенні режиму роботи закладу освіти та розкладу занять врахування вікових особливостей здобувачів освіти, відповідності їх освітнім потребам;

· створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності:

· впровадження політики академічної доброчесності;

· сприяння формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3) динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе

відповідальність за результат діяльності.

VIІ.Забезпечення наявності необхідних ресурсів

для організації освітнього процесу

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в закладі є наявність відповідних ресурсів: кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних, а також ефективність їх застосування.Заклад освіти для організації освітнього процесу забезпечений такими ресурсами, як:

· Державний стандарт загальної середньої освіти;

· типові освітні програми;

· статут закладу освіти;

· стратегія розвитку закладу освіти;

· річний план роботи закладу освіти;

· освітня програма закладу освіти;

· штатний розпис закладу освіти;

· календарно-тематичне планування;

· методики та технології організації освітнього процесу;

· методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

· система матеріального та морального заохочення;

· плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

VIІІ.Забезпечення наявності інформаційних систем

для ефективного управління закладом освіти

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

· впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;

· комп'ютеризація освітнього процесу.

Для ефективного управління заклад освіти має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

· сучасна мережа Інтернет;

· технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);

· ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

· єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);

· доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);

· інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих

засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.

ІХ. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

· організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);

· облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);

· забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

· застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);

· створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем-реабілітологом);

· адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);

· реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

· здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

Х. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Освітнє середовище закладу освіти вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації. Важливим для закладу освіти є створення психологічно-комфортного середовища для учнів, їхніх батьків та педагогічних працівників та організація освітнього процесу на принципах партнерства, взаємодії та недискримінації. Заклад освіти дбає про психологічну та фізичну безпеку учнів через налагодження комфортної міжособистісної взаємодії, партнерства та діалогу, прийняття і дотримання учасниками освітнього процесу норм безпечного середовища.

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти передбачає:

· розроблення та оприлюднення правил поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини в закладі освіти;

· розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) та будь-яким проявам дискримінаціїв закладі освіти;

· обізнаність керівництва закладу освіти, педагогічних працівниківз ознаками різних форм булінгу, іншого насильства та дотримання порядку реагування на їх прояви;

· організацію роботи психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;

· розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо;

· розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

· приділення особливої уваги дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах та/або жорстокого поводження;

· взаємодію з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучення їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству;

Заклад освіти оперативно реагує на повідомлення про будь-які форми насильства або загрози його вчинення та вживає необхідних заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, профілактики випадків насильства та реалізації принципів ненасильницької комунікації.

ХІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

1. Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів закладу освіти за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в закладі освіти. Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях, прикладом яких є наведена нижче таблиця «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1), де передбачені такі змістові графи.

2. Компоненти напряму оцінювання.До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

· освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

· система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

· педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

· управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

3. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

4. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

5. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

6. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

7. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

8. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в закладі освіти. Представлене таким чином Примірне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти є загальним документом, у якому відображені не всі особливості закладів загальної середньої освіти, зокрема щодо політики та процедур, критеріїв, правил і процедур оцінювання, механізмів упровадження ВСЗЯО тощо. На основі зазначеного Примірного положення кожен заклад може розробити власне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладі освіти, доповнивши його необхідними матеріалами з урахуванням особливостей функціонування закладу.

/Files/images/2020-01-22_114917.jpg

І. Загальні положення

1. Положення про академічну доброчесність в Новостародубській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області (далі - Положення) встановлює моральні принципи і загальні етичні норми у відносинах між учасниками освітнього процесу під час виконання ними своїх обов’язків і спрямоване на забезпечення якості освіти.

2. Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу

України, Статуту освітнього закладу, Правил внутрішнього розпорядку, Колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та нормативних (локальних) актів школи.

3. Метою Положення про академічну доброчесність є формування в закладі системи демократичних відносин між учасниками освітнього процесу, розвиток корпоративної культури, забезпечення академічної свободи і сприятливого морально-психологічного клімату в колективі та підвищення авторитету закладу.

4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти зобов’язані дотримуватися загальновизнаних норм етики, моралі, поважати гідність осіб, які працюють та навчаються в школі, підтримувати систему демократичних відносин між учасниками освітнього процесу, сприяти підвищенню морально-психологічного клімату в колективі, спрямовувати свої дії на зміцнення авторитету закладу освіти.

5. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній (навчальній), науковій та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).

6. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу закладу.

ІІ. Поняття та принципи академічної доброчесності

Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 42. Академічна доброчесність):

1. Академічна доброчесність- це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

· надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

· контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

· об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

· самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

· надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

· позбавлення присвоєного наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

· відмова в присвоєнні або позбавлення педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

· позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

· повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

· позбавлення академічної стипендії;

· позбавлення наданих закладом освіти пільг.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

· ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

· особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

· знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

· оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладу освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

ІІ. Принципи, норми етики та академічної

доброчесності закладу освіти

1. Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:

- демократизм;

- законність;

- верховенства права;

- соціальна справедливість;

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

- рівноправність;

- гарантування прав і свобод;

- прозорість;

- професіоналізм та компетентність;

- партнерство і взаємодопомога;

- повага та взаємна довіра;

- відкритість і прозорість;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності.

2. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:

учасниками освітнього процесу шляхом:

· дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;

· утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій;

· дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

· запобігання корупції, хабарництву;

· збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази закладу;

· дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;

· дотримання норм про авторські права;

· надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;

· невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

здобувачами освіти шляхом:

· самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);

· особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

педагогічними працівниками шляхом:

· надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутківв галузі освіти;

· обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;

· незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

· підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно курсової підготовки;

· дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

· об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;

· здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

· інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

1.При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу.

2.Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.

3. Заступник директора/завідувача закладу, який/яка відповідає за методичну роботу:

· забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

· використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат;

· педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування);

· для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження списування здобувачами освіти (далі –Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу;

· комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

IV. Види відповідальності

за порушення академічної доброчесності

1.Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення закладу освіти.

Порушення академічної доброчес-ності Суб’єкти порушення Обставини та умови порушення академічної доброчесності Наслідки і форма відповідальності Орган / посадова особа, який приймає рішення про призначення виду відповідаль-ності
Списування Здобува-чі освіти - самостійні роботи - контрольні роботи - контрольні зрізи знань - річне оцінювання (для екстернів) - моніторинги якості знань Повторне письмове проходження оцінювання Термін-1 тиждень або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми Учителі-предметники
-державна підсумкова атестація Повторне проходження оцінювання за графіком проведення ДПА у закладі Атестаційна комісія
- річне оцінювання (для екстернів) Не зарахування результатів Учителі-предметники
-І етап( шкільний) Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів Робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учасник не допуска-ється до участі в інших олімпіадах, конкурсах Оргкомітет, журі
Необ’єк-тивне оцінювання результатів навчання здобувачів освіти Педаго-гічні праців-ники Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання - усні відповіді - домашні роботи - контрольні роботи - лабораторні та практичні роботи - ДПА -тематичне оцінювання - моніторинги - олімпіадні та конкурсні роботи Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічних звань Адміністрація закладу, атестаційні комісії усіх рівнів
Обман: фальсифі-кація фабрикація плагіат Педаго-гічні праців-ники як автори Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками: - методичні рекомендації - навчальний посібник - навчально- методичний посібник - наочний посібник - практичний посібник - навчальний наочний посібник - збірка - методична збірка - методичний вісник - стаття - методична розробка У випадку встанов-лення порушень такого порядку: - спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей - синтезу або компіляції чужих джерел - використання Інтернету без посилань - фальсифікація наукових досліджень - неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови у присвоєн- ні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікацій-ної категорії - в разі встановлення в атестаційний період фактів списування здобувачами під час контрольних зрізів знань -фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності позбавлення педаго-гічного працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії Педагогічна та методичні ради закладу, атестаційні комісії закладу освіти

V.Комісія з питань академічної доброчесності

та етики педагогічних працівників

1. Комісіяз питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників – незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення.

2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади.

Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

Термін повноважень Комісії - 1 рік.

3.Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

4.Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення

Положення ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

Кiлькiсть переглядiв: 194

Коментарi